Філателістичні марки як інвестиції

Інвестиції в філателістичні марки, наскільки вигідні

Питання вигоди складне. Особливо, коли період десятиліття. Можливо оцінити кожну угоду окремо, і то, з натяжкою. Припустимо, ви купили марки в 1995 році за 500 доларів, а продали припустим в 2015 році за 5000 доларів, то здається ви заробили аж в 10 разів більше. Це на перший погляд. В 1995 році 2-х кімнатна квартира в обласному центрі коштувала 500 доларів, а в 2015 році вже 50000 доларів. Тому, при номінальному прибутку в 10 разів у вас втрати теж в 10 разів. А квартиру при цьому ви здавали, і отримували ще і дохід. А марки здати не вийде. Тому, насправді інвестиції питання складне. А ще складніше питання, інвестиції в марки.

Взагалі, розповідають, що інвестиції в марки придумали фірми, які займаються оптовими продажами марок. Ну, їм вигідно точно. Коли вони купили пошту Малаві, і клепають по 1000 марок в рік, і оцінюють в 10 Євро блок, і прордають на весь світ потім. Тому, в них точно інвестиції в марки вигідні. А вам? Давайте розбиратись.

Важко порахувати прибутковість інвестицій в марки. Якщо взагалі можливо.

Inverted Jenny

Аналізувати інвестиції в марки можна по даній марці. Їх тираж 100 штук. Є окремий сайт, де вказані всі власники даної марки. Коли і хто її купував. Кожна марка зі 100 там розміщена. Приклади зміни ціни на кількох випадкових марок.

Зміна каталожної ціни

Оранжевий варіант

Марка №8

Не потрібно бути великим аналітиком, щоб помітити, що інколи інвестиція в дану марку була провальною. Купити за 20 тисяч, і продати через 24 роки за чуть більше ніж 1 тисяча. Це що за інвестиція? В деяких періодах марка дійсно виростала в ціні. Але, як ви, немаючи досвіду в марках, взнаєте, яку марку і коли варто купувати?

Оцінка інвестиції в марку Inverted Jenny

Тому, оцінка ефективності інвестиції в марки досить важка і їх важко оцінювати. Вічний ріст і завтра буде дорожче ніж вчора, я це вже десь чув. І потім бачив, як люди разочаровались.
Візьмемо великий прибуток марки №8. Припустимо, ви вгадали. Купили марку в 2002 році за 68,75 тис, а в 2016 продали за 190 тис. За 14 років продали в 2,76 рази дорожче. Нафта Brent (фючерси) за цей час виросла в 3,15 рази (з 4517 до 14,255). Фондовий ринок Dow Jones виріс в 1,69 рази (з 21,33 до 35,99). Теоретично, марка в даному конкретному випадку дорожчала менше нафти, але більше, ніж індекс акцій. Але, в 2016 році був спад акцій. В вересні 2018 році індекс був 82,73. І якщо зрівняти з цим, то ріст був 3,87. З цього випадку ми бачимо, що інвестиції в марки в довгостроковому періоді найменш вигідні.

Але, людина, яка тримає цю марку, це не про інвестиції. В мене є крута американська марка. Я її купив за 200 штук баксів. Я їх витратив. Вона лежить у мене в сейфі. Я її раз в рік дістаю і розглядаю. Їх є всього 100 штук в світі. І я можу собі дозволити її купити. Значить я успішний. І не купив там якесь Феррарі. В мене і так 3 крутих машини в гаражі. Цим вже не здивую нікого з оточення. Всі мають точно такі самі тачки. Це кожен може зробити. Купити дорогий транспортний засіб. А купив щось… не матеріальне. Ціною в три Феррарі. А ви так зможете? От то-то. Так що доганяйте мужики. В мене крута іграшка є, і вам її навіть не покажу.

Українська марка НБУ

Є така невеличка не примітна марка. НБУ. 1999 рік. Номінал блоку 5 грн. Номінал марки 3 грн. Я студент. В мене підвищена стипендія аж 19 грн. Так, коли 1 грн це були гроші. Хліб коштував 22 копійки. І так, стипендія підвищена 19 грн. А марки коштують 8 грн. Або якщо перевести в хліб, 36 буханок хліба. В 2023 році на аукціоні я їх можу купити за 160 грн (в ціні виросли аж в 20 разів). Можу почекати, і знайти ще дешевше. Але суть не важлива. Це 6 (шість) буханок хліба. І стипендія зараз 1500 грн. Якщо раніше я віддав 40% від своєї стипендій, то зараз вона коштує 10%. В чому ж інвестиція в марку?

Невже немає прибуткових інвестицій в марки?

Звісно вони є. Щоб на цьому ніхто не заробляв, такого не буває. Марки Китаю 1950 років в СССР коштували копійки. Просто сміття було, як зараз марки СССР після 1961 року. Ну, за золоті рибки 1960 року я віддав колись 300 доларів. Непогана ціна для сміття, яке колись купилось за 1 рубль. Інвестиція пішла точно в плюс. Але хто ж знав, що на китайські марки буде попит? І, вже всі марки Китаю, які колись були в СССР, вже продалися. Їх майже немає. Це просто один загальновідомий варіант, коли марки в ціні виросли. Є марки, які можливо продати дорожче і інвестиція окупиться.

Марка рускій воєнний корабль

Є ще одна марка. Зараз на слуху. Всі накупляли. 100 баксів. Все круто. Тираж мільйон. Ну, Укрпошта Зеленського заробила. Для прикладу, марка України звірі в беззубцовому варіанті (кажани, риби…), тираж орієнтовно 4000 шт., ціна 40 доларів. Розумієте логіку? Тираж мільйон, марок як грязі, 100 баксів, тираж 4000, спробуйте знайти ще її в продажі, 40 доларів. Як ви думаєте, послухавши телевізор, скільки ви заробите на даній марці через 10 років?

Чи варто інвестувати в марки

Інвестиції, типу купив, поклав, через 20 років повернувся, продав дорожче, вряд чи спрацюють. Взагалі, чисто як інвестиції я б не розглядав би цей напрямок. В українців відразу перше питання, коли вони кудись вкладають кошти, а скільки  зароблю? Відповідь в марках може бути в 20 разів більше. Здається вав, клас. Але, вище я розповідав, як я купив марки НБУ, і продав в 20 разів дорожче. Тому, заробити то ви заробите. Але чи в плюсі ви будете?

Тому, якщо у вас ціль і завдання заробити, ви не знаєте де і куди вкласти, то відповідь буде дивною для вас. Яка різниця де ви втратите кошти. На марках, в акціях, на біткоїні чи інфляції. В нас інвесторів “вічний ріст” і “скільки я зароблю” розвелось вагон. При падінні біткоїну українці втратили 1,5 млрд доларів. Так що де у вас заберуть кошти, різниці немає. Можете і марки купити.

Ліквідність марок

Ліквідність марок наближується до нуля. Ну, це якщо говорити про хорошу ціну. Продати дешево, якщо марки хороші, завжди можливо. Тут вже питання наступні. Наскільки дешево і наскільки хороші марки. Дешеві марки альбомів з ОЛХ взагалі жахливий неліквід. Там 10 доларів за альбом, і то, потрібно шукати замовника.

Давайте візьмемо марки рибки Китай 1960 року. Я їх купив за 300 доларів в 2020 році. В 2023 році якщо їх виставлю за 200 доларів, я їх швидко продам. Якщо я виставлю за 600 доларів, швидше за все продам їх протягом року. Це більш вдала інвестиція у мене. Марка рейх композитори 1926 рік. В 2020 році я купив їх за 50 доларів. В 2023 в аукціоні від 1 грн я продав за 26 доларів. Зате швидко.

Так ось, ліквідність марок, щоб продати з прибутком, дуже низька. Ліквідність дешевих марок, це майже нуль. Купили альбом на ОЛХ, все, це баласт. Не продати. На хороші марки завжди буде покупець. Але, питання в ціні. Наскільки дорого зможете продати.

Чому я маю збирати марки?

По перше, не називайте це інвестиції. Інвестиції, це коли ви знаєте, що заробите. Або плануєте. Маєте часовий горизонт. І можете розрахувати ефективність. Тут впевненості немає. Це хобі. І розглядайте його виключно як хобі. Це має ряд переваг. Але не в грошовому виразі. Я напишу кілька причин, чому я збираю марки.

• Це гарно. Марки самі по собі намагаються зробити гарними художники. Тому, картинки зачаровують. І мати гарну книжечку дома, це мінімум приємно.
• Структурує інформацію. Зібрати марки, їх потрібно спочатку вкласти в якусь структуру. Наприклад, я збираю марки України. В листах, чи по 1 марці. Листи лише малі, чи звичайні теж? В беззубцовому варіанті теж збираю? А буклети? А конверти першого дня? А марковані конверти, а немарковані конверти? Чи я готую марки для виставки? А різновиди теж збираю?…
• Посидючість. Так, сидіти над маркою, видивлятись водяний знак, і розглядати під лупою марку, це виробляє посидючість.
• Уважність. Пам’ятаєте гру найди 10 відмінностей? В марках це водяні знаки, різна перфорація, різні відтінки. Вони бувають ідентичними, а ви шукайте відмінності.
• Самооцінка. Так, вона у мене вища. Це як мати освіту. В людей, в яких вона є, вища самооцінка ніж в людей, які її не мають.
• Філателісти живуть довго. Ми привикли бачити пенсіонерів з паличками. І які на спину жаліються. Філателісти діди, 90 років, а скачуть як молоді. Я не можу вказати іншу категорію людей, де я б помічав таку тенденцію.
• Розширення горизонтів. Якщо ви збираєте марки, ви все одно будете поповнювати свої знання. По географії і історії мінімум.
• Статус. Все таки статус в суспільстві вищий. Наприклад, вас звинуватили в крадіжці телефону. Ви спокійно показуєте марки, кажете, ось ця марка коштує в каталозі 2000 доларів. Навіщо мені ваш телефон? Сідати із-за цих копійок? Ставлення відразу інакше буде.
• Задоволення. Ну, якісь нейрони в голові це хобі підключає. Так що голова каже дякую.
• Допомагає відчувати загальний стан ринку. Відчувається, яка ділова активність. Краще розуміння ситуації в країні.
• Відволікаюсь. Це спосіб відволіктись. Дружина 3 дні виставляла в інтернеті марки України на продаж. Сказала, що давно так не відпочивала.
• Ну, і ще можливо придумати хоч 100 причин.

Як бачите, грошей і прибутків тут взагалі немає. Зате, є ціла купа інших бонусів.

Як інвестувати в марки

В першу чергу, ніяких дешевих варіантів. Альбом марок Куба, СССР, Монголія, щось гашене, щось в часткових серіях – забудьте. Колекція марок стандартів Великобританії в гашеному варіанті – забудьте. Колекція марок СССР від 1961 року – не ваше.

Ви для інвестицій маєте мати колекцію. В ідеалі, купити марки з виставки. Які мають нагороду. Але я скажу чесно, таких в продажі я не зустрічав. Мені 40 років. Я в цій сфері з дитинства. І я ще не став настільки своїм, щоб мені запропонували. Питання в ціні звичайно. Але, якщо зможете купити колекцію з виставки з нагородою, за розумні кошти, це найкращий варіант.

Другий варіант, це колекція. Тільки справжня колекція, а не набір марок в альбомі. Колекція може бути або тематична (пташечки, танчики, футбол…), або хронологічна по країнам. Без різниці яку брати. Але, марки мають бути від і до… Візьмемо хронологію спочатку. Тут простіше. Марки СССР колекція починається з 1918, мінімум 1923. А не 1961, Марки починають збирати з №1 в каталозі. І лише так. По тематиці складніше. Там має бути список всіх марок теми. Які зібрані, які не зібрані. В колекції має бути мінімум 50% матеріалу, щоб її купувати.

По стану марок. Купувати лише марки МНХ. Це ідеальний стан. Не ідеальний стан теж можливо купувати. І гашені теж. Я, наприклад, гашені не в ідеалі купую марки 19 століття. Далі все. Ідеал. Немає ідеалу, з’являється звичайна марка, я не купую.

Розглянемо зі сторони покупця

Погані колекції

Всі хочуть мати колекцію. Не назву, а справжню. Тепер давайте спробуємо оцінити зі сторони покупця. Ось я збираю марки. З’являється в продажі марки в поганому стані. І різнопланові. Це 99% на ОЛХ таких оголошень. Знайшли на поличці, дядя збирав. Куди їх діти? В колекцію не поставити. Там ідеал. З різнобоя нічого не зробиш. Варіант, шукати нових дядь, яким по 1 грн за марку можна буде продавати. Це лише втрата часу.

Марки в хорошому стані, але різнопланові. Що з ними робити? Продавати. І продавати в роздріб. Сканувати, виставляти, чекати замовлень… а якщо у вас не буде асортименту, то і марки не будуть продаватись. Якось так. Це лише продати альбомом перекупнику, який замість вас цим буде займатись.

Колекція в поганому стані. Ну, якщо колекція в поганому стані, то кому вона потрібна? Є список марок. Але гордості за колекцію немає. Розумієте, що у вас сміття. І всі це розуміють. Ну розкладене сміття по поличкам. І?

Середнього рівня колекція

Колекція яка є у багатьох. Це СССР після 1961 року, ГДР, і сучасна Україна. Як варіант можливо розглядати лише Україну. Колекцій СССР більше, ніж бажаючих купити. Але, якщо вам запропонують хорошу ціну, можете купити. Теоретично, вона колись може стати популярною. Може вирости в ціні. Це товар. Просто зараз його забагато. Він вже щось коштує. І ви завжди зможете його продати. Лише питання в ціні. Припустимо, колекцію СССР від 1961 року без 2-х дорогих блоків продають за 500 доларів. Перекупники їх купити можуть за 300 доларів. І то, вони перевіряти кожну марку будуть і не факт що така ціна буде. Ну, 300 доларів – це гранична ціна. Якщо вам запропонують за 200 – купуйте. Останній раз я не купив за 50. Там були на марках сліди від наклейок. Це вже не той товар.

Колекції марок, варті уваги як інвестиції

Колекція марок не повна. Повна колекція від початку досить рідке явище. І вона реально коштує. Візьмемо перші марки Болгарії. 5 штук не гашених по каталожній ціні 2600 Євро. А якщо візьмете Швейцарію,  то марки Цюріха перші 2 штуки – 28 тисяч. А якщо Цюріх з різновидами, і зібрати гашені і не гашені (все повністю), то ціна 90 500 євро. Скільки буде коштувати повна колекція Швейцарії? У вас грошей вистачить? І ви повну колекцію вряд чи знайдете в продажу. Це потрібно крутитись в цих колах довгий час. Щоб на таке натрапити. Вам має ще й повезти, що хтось їх всі зібрав. Так що, хорошу колекцію дешево не купити. Навіть якщо у вас є гроші, не факт, що ви її купите. Навіть дорого. На неї завжди знайдеться покупець. Світ великий. Все питання в ціні. І в часі, за який її продати.

Лише в останньому варіанті покупка колекції може перетворитись в інвестицію. Ну, теоретично, і в попередніх варіантах можливо. Лише, ви купили СССР за 50 доларів, а через 2 роки продали за 100, сумнівний заробіток.

Чи можна купити 1 марку як інвестицію

Не дуже вдалий варіант. Це або має бути досить рідкісна марка. Або, ви її зможете лише продати перекупникам. Мабуть, найгірший варіант з усіх можливих. Ні, звичайна якщо у вас перевернута Дженні, ну тоді це варіант. Або рожева Гвіана. Але, швидше за все у вас буде блок Токіо або рускій воєнний корабль. І якщо блок Токіо ви купите за 100 доларів, а через 10 років теоретично зможете продати за 200, то з кораблем скоріш всього купите за 100, а зможете продати за 15. 1 марка, це ви будете мати справу з перепродажниками.

Адже, я як покупець вряд чи захочу купити у вас на 10% дешевше марку ніж у людини, у якої є репутація. Ось блок. У знайомого купую за 22 грн. Можу купити за 8. Але, помічаю надірваності. І все. Тому, я не захочу ризикувати. А ще один нюанс – справжність марки. У знакомого купити підробку 1% варіант. У випадкового продавця я рахую 20%. Тоді, на марку я буду вимагати сертифікат. А він коштує. Тому, купити лише 1 марку, погана ідея.

Як не купити підроблені марки

Ніяк. Або ви самі спеціаліст, або ніяк. Дорогі марки, як мені вказав саме експерти світового рівня, мають всі вважатись підробкою, якщо немає сертифіката. Ну, він колись їх видавав. Підробок реально є тьма. Враження, що інколи в деяких марках підробок в рази більше, ніж справжніх. Тому, тут страховки немає. Просто, потрібно жадібність свою придушувати, коли вам пропонують рідкісний варіант майже за дарма. Навіть досить поважні люди можуть вам продати підробку. Не всі вони завжди можуть визначити 100% що продають оригінал.

Як потрібно інвестувати в марки

Я знаю 2 історії купівлі колекцій. 2 продались в Києві. В 90-х італійський бізнесмен купив б/з Угорщину за 7000 у.е. В той час це 2 квартири. Зараз 2 квартири це 100 000 у.е. Зможе він за такі кошти їх продати? В мене сумніви. Інша історія, в 2000-х колекція класики Данії за 40 000 у.е. Купив датчанин. Якщо далі він у себе продає марки, і має її як стандарт, він її відіб’є. Коли це бізнес. Але як інвестиція теж сумнівний варіант.

Ви купуєте колекцію. На яку у вас є кошти. Лише, не купуйте дешеві. Чим гірший стан марок, тим менш вони ліквідні. В колекції мінімум 50% матеріалу. І далі ви її збираєте. Для себе. В своє задоволення. Не думаючи, чи принесе вам інвестиція прибуток чи ні. В будь якому випадку, я б розраховував на +10 років додаткового активного життя. А цей бонус ні за які гроші не купити. І чомусь марки його дають.

Чи можна збирати марки України?

Так, можна. Ходити на пошту і докуповувати. Лише нюанс. Я свою Україну розпродав. Зараз вона дорога. І я знаю, що через 20 років я її куплю в 2 рази дешевше, ніж якби я постійно купував би марки на пошті. Тому, як інвестиція, це точно програшний варіант. Я не бачу перспективу, що в даному випадку на такій схемі можливо заробити. Але, якщо ви збираєте марки для себе, то збирайте. Купуйте і насолоджуйтесь процесом.

Мені за альбом марок пропонують 10 доларів, що робити?

Якщо вам перекупники вказали 10 доларів, і це максимум. І якщо ваш альбом передивились 5 людей. То точно продавати потрібно. Вам може здатись, що коли ви покладете альбом на 50 років, то він потім буде коштувати якихось грошей. Не буде. І це 100%. Візьмемо для прикладу машини. От ви показуєте запорожця. Вам по приколу за машину дають 100 доларів. Буде вона колись коштувати дорожче, якщо її поставити під будинком? Ні. Цих машин вагон. Є колекціонери, які її зберігають. Тому, в них вона буде коштувати, в ідеальному стані. А у вас ні. Хоч ще 1000 років простоїть під будинком. З іншої сторони, мерседес 1930 року. Так, він коштує. Але і ціна теоретично на нього може рости. Це колекційний варіант. Якщо ви показали 5 людям, і там пропонують копійки, значить альбом нічого не коштує. Адже, коли б там були цінні марки, вони б запропонували більше коштів.

Формула орієнтовна працює наступна: я орієнтовно продам ці марки за … грошових знаків, і з цієї суми я даю продавцю … %. І якщо вам дають копійки, то краще продати, щоб сміття під ногами не валялось. Я думаю детально розповів, що таке філателія, і як вона коригується з поняттям інвестиції. Далі вибір за вами.

Яка ціна марки?

Є переоцінені марки. Є недооцінені. Це є в тематиках, є в країнах, і є в марках. Каталожна ціна, це палець в небо. Орієнтовно якась цифра. І для прикладу. Блок Медобори. Не буду вдаватись в його історію. Тираж грубо кажучи 1500 штук. В каталозі 4 доллара. Зате пошта якогось Зімбабве, яке штампують ваганами марки – 20 доларів. Це орієнтовно як працюють каталоги. Чи потрібні вони? Так, потрібні. Базове порівняння можна зробити. Але ціна там з точністю орієнтовно десь он в тому напрямку.

Цінність марок від тематики

В тематиці завжди цінилась фауна. Ці марки відносно просто продати, і вони дорожче ціняться ніж інші тематики. Фауна – загальна тематика. В ній є підтеми: метелики, рибки, слоники і жирафи… Будь яка тема, яка уде зібрана, буде сплачена дорожче в процентах від каталогу. Далі йдуть дешевші теми: рослини, спорт, техніка, космос. Ну, і вже вкрай малопопулярні теми: мистецтво, архітектура, люди на марках. Ну, а далі взагалі можуть бути екзотичні теми: азартні ігри, ООН, національні костюми… Кожна тематика, яка йде далі, коштує дешевше від каталога. Які марки збирати? Я збираю марки акваріумних рибок. Мені подобається. Вони дорожчі. Але я збираю для себе. І вам рекомендую, тут збирайте що подобається. Адже, в темі, в якій ви розбираєтесь, ви краще зможете зібрати матеріал.

Цінність марок від країни

По країнам. Переоцінені країни: Китай, Німеччина Рейх, Україна. От Рейх від каталогу коштує якщо виставити на аукціоні хай 20%. А якщо візьмемо Веймарську Німеччину 1920-х років, то ціна там 2% від каталогу. Тому, чим популярніша країна, тим вона дорожча. Якщо по тематиці я кажу вибирати по душі, то з країнами я кажу вибирати недооцінені. Тобто, Ліхтенштейн, Монако, Венесуелу. І відразу, я кажу з позиції збирання в Україні. На світових майданчиках ситуація може бути інакшою.

Справедлива ціна на марку

Як купувати марку. От просто, перевернута Дженні, 150+ тисяч доларів. Тираж 100 штук. От візьмемо Польшу доплатну марку 1919 року. Тираж 15 штук. Майже в 7 разів менший. Ціна в каталозі 15 тис. І ціна в 10 разів менша. Розумієте, яка з цих 2-х марок переоцінена, а яка недооцінена? Тільки якщо у вас Дженні, у вас понти більші. А з цією маркою понти поганяти важче. Хоча, вона значно достойніша.

В будь якому випадку, є теми, які недооцінені. А є теми, які переоцінені. Тому, я раджу збирати недооцінені теми.

Формула покупки марки

Якби я мав фірму по покупці марки, я би вивів формулу. Орієнтовно, я купую цікаві для себе марки в ідеальному стані. Ціна = стабільна ціна + 1000000/тираж. Грубо кажучи, будь яку цікаву марку я оцінюю в 5 грн. А далі цінність визначаю від тиражу. За Польську марку я готовий віддати 66 666 грн. Наприклад з Дженні 10 000 грн. За беззубцеву Угорщину тираж 4000 – 250 грн. Якось так.