Як починається власний бізнес?
Різдво 2008 року. Я вже третій день не їм. Грошей немає зі слова зовсім. Живу у знайомої, яка поїхала відпочивати і попросила, що коли повернеться, мене не було. Гроші винен. За оренду, на зарплати, постачальникам. Одним словом, життя бізнесмена. 2,5 місяця тому я відкрив свій бізнес. Ну, все закінчилось потім добре.
Перед цим я ходив на роботу. Кожен місяць мені приходило 600 доларів. Ну, я на них розраховував. Мав і тратив. Ну, і халтурки були. Час від часу. Життя молоде то. Так що гроші водилися. Грошей вистачало. Але як я став власником своєї справи? Ну, перед цим своєму роботодавцю пропонував схеми розвитку його бізнесу. Йому було не цікаво. Я навіть вже мав схему купи/продай рибку. В мене виходило. Якось я думав, як це круто бути самим великим оптовим продавцем рибок в м Києві. А тут, я маю роботу, зарплату, і халтурку. Купую вагончик маленький рибок, і продаю на ринок оптом. Заробляю своїх 20 копійок на рибці. І, якось іду я по вулиці, і розумію, що за минулий місяць ніхто за мене рибок в Києві більше не продав. Я, працюючи на когось, халтуркою по вихідних, став самим великим оптовиком.
І з цією ідеєю, навіть з робочою схемою я прийшов до свого директора. Хотів йому все передати, розвинути на фірмі цю справу. Але… йому не цікаво.
Початок бізнесу
Ну що, я самий крупний продавець акваріумної рибки в м. Київ. З роботою розпрощався. Тепер все, починається життя бізнесмена. Зарплату я вже не отримую. Найняв собі ще помічника. Трішки акваріумів я мав. Знайшов дешеву оренду. Закупив вже рибку на склад. І, пішла торгівля. Я рибку купую, продаю. І тут пройшло 2.5 місяці. І я вже банкрут.
До чого це все? Я намагаюсь донести думку, що стати власником своєї справи, не так вже і просто. За свободу потрібно буде заплатити свою ціну. І це далеко не всі труднощі, які мені довелось пережити на шляху бути власником бізнесу. Це лише початок. А далі все почалось. Накупив я рибок. Рибка вмерла. Я ж інвестиції в обладнання не вклав. А зробив схему на тому, що було. Грошей немає, тисячу доларів винен постачальнику, доходу немає, витрати є. І це все при тому, що в мене вже були клієнти.
Чому 95% бізнесів банкротиться в перші 5 років, а за перший рік лише 1 з 5 стартів виживає? Тому що не все так просто. Ви маєте бути готові до того, що буде важко. Це лише в глянцевих журналах відкрили стартап, і вже Феррарі, пентхаус і Багами. Насправді, це робота, робота, робота, і ти всім винен. Всім і постійно.
Як я рекомендую починати власну справу
Перше, що ви маєте зробити, мінімум постійних витрат. Ви маєте відмовитись від всього, що може тягнути гроші. Найняти прибиральницю? Ні, ви самі маєте прибирати. Купити ноутбук? Ні, свій власний використаєте. Взяти продавця? Ні, самі торгуєте. Звичайно, без певних витрат вам не обійтись. Якщо ви не орендуєте приміщення, то не зможете торгувати. Але, перше правило, не збільшувати прибуток, а уникати витрат. Ви маєте стати Скруджем Мак Даком. Ви маєте економити на всьому. І на собі. І теж, чи випити пиво після роботи чи ні, відповідь буде ні. Готові ви до такого початку? Але, інакші варіанти, це шлях до 80% банкрутства в перший рік.
Друге, ви працюєте зранку до ночі. І так кожен день. І немає вихідних. А потім працюєте з ночі до ранку. Постійно. 24/7. Поки з ніг не будете валитись. Так, це реальність. Це не робота з 9 до 18 з годинною перервою на обід. Це власна справа. Але, якщо ви не готові так працювати, можете не починати власну справу.
І, у вас має бути велика ціль. Не маленький свічний заводик. І не кофейня під будинком. Не майстерня по ремонту автомобілів. Стати самим крутим на ринку авторських свічок. Мережа кавових кімнат у всіх університетах міста. Стати самим великим центром по заміні автомобільного скла в крайні. Без великої мрії ви приречені на банкротство. Виживають на ринку фірма №1, ну і №2. Всі інші баласт. Який тиняється під ногами, сам не заробляє, і іншим не дає.
Чому кофейня поганий варіант для бізнесу
Зайдіть на сайт продажів бізнесу, і побачите, що більше всього в м Києві продають зоомагазини, кофейні, і перукарні. І так, почнемо, чому це погані варіанти бізнесу. Те, що ними займаються всі кому не лінь, це вже проблема. Відкрити місце, де ви можете попити каву, не потрібно ні розуму, ні ідеї, ні фантазії. Взагалі, візьміть за комір першого на вулиці прохожого, дайте йому 100 000 баксів, і скажіть щоб через місяць він відкрив кофейню. Як ви думаєте, скільки з такими вхідними даними людей не справиться з задачею? Думаю, що результат буде близьким до 100%.
Інше питання, як зробити кофейню прибутковою. Тут починається цікаве. Прорахунки. Перше, вибирається прохідне місце. Оренда в 5 раз дорожча. Вже постійні витрати накладаються на вас. Але, якщо ви не візьмете прохідне місце, то до вас не прийдуть. І для бізнесу це велика проблема. Особливо, для старту. Далі податку і зарплата продавцю. І, порахуємо. Мінімум в Києві це все буде коштувати 1000 доларів в місяць. Ну, давайте припустимо, що якимось чудом це 500 доларів. Тепер, в середньому на чашці заробляється 0,5 долара. Тобто, щоб вийти в нуль потрібно від 1000 до 2000 чашок кави в місяць продавати. Це якщо все бути йти добре. Пожежники не прийдуть і не спитають де вогнегасник. Що оренду не піднімуть після того, як ви зробили ремонт. Що кавова машинка не зламається. Ви впевнені що кожен день зможете продавати 30-60 чашок кави? Це для собівартості. А щоб добре себе почувати, потрібно продавати 100 штук в день.
От і відповідь на питання, чому так часто в Києві продають кофейні.
Тепер про велику ідею. Відкрити у всіх вищих учбових закладах … міста кав’ярні. Ваш тато працює заступником в міністерстві освіти. Мама працює в аудиторах цих навчальних закладів. З такими перевагами ви йдете до ректорів, розповідаєте про свою ідею. Вам виділяються по шарі приміщення. По оренді. Працюють місцеві студенти. І тоді так, у вас прибутковий бізнес. Велика ідея. Низькі постійні витрати. Таким має бути справжній бізнес.