Бізнес на філателістичних марках
В українців дуже часто зустрічаю наступне питання при відкритті бізнесу: скільки я буду заробляти і коли поверну вкладені кошти. Глобально, підхід не вірний. А в філателії 100 разів не вірний. Як заробити на марках? Якщо ви цікавитесь таким питанням, то відразу відповідь – ніяк. Тікайте від варіанту заробітку в даній сфері. І чим швидше. І не підходьте навіть близько. Філателія і заробіток поняття майже не пересікаються. Але, розглянемо кілька варіантів.
Марки як інвестиція
В мене була стаття про інвестиції в марки. І це не працює. Вам в інтернеті розкажуть що марки в ціні ростуть на 5-10-20% і це постійно і так буде завжди. Звісно, це видерті з контексту цифри, які взяті зі стелі. І там детально все розписано.
Тут я наведу просто ще 1 приклад. СССР 1970 рік. Батон коштує 13 коп. Зараз в Україні батон коштує 26 грн. Вага трішки збільшилась, склад не той. Але я на точність не претендую. Але глобально, 1 коп в 1970 році це орієнтовно 2 грн на нинішні кошти. Марка кораблі 1970 року. В серії 5 марок. Номінал 49 копійок. Або, 4 буханки батону. Зараз їх продають за 1 грн, або 1 буханку батону. Їх хтось купив по ціні 4 буханок хліба, а внуки продають за ціною 1 буханки.
Всі ті, хто зараз збирає марки України на пошті. Маркі русскій воєнний корабль, пес Патрон, і Херсон це Україна. Здогадуєтесь що чекає на ваші інвестиції?
Бізнес на марках
Невже на марках не заробляють? Заробляють, і дуже дуже багато. Але, розглянемо 3 випадки. Міжнародна організація, фірма, і звичайні люди. Це про великі кошти.
Бізнес на марках організацій
Є марки під егідою WWF. Охорони дикої природи. Є люди, які збирають їх з цим значком. Випускались ці серії. До них вимоги. До 4 марок в серії, тварини мають бути з регіону, де марку випускають… Ну, і звісно, за використання значка платились кошти. Інтелектуальна власність. І, період мінімум в 10 років їх перестали випускати. Суть орієнтовно по слухам наступна. Ця організація продала права використанню цього значка для філателії за якісь копійки. Він цей значок перепродавав. Потім помер, спадок поділити не можуть. І в них суди, кому ж це належить. І марки не створюють WWF. Але, чи є в цій схемі гроші? Я впевнений що є, і впевнений що великі.
Бізнес на марках фірмам
Візьмемо тепер рівень фірми. Як міжнародні фірми, які оптом торгують марками. В них проблема. Марки десь потрібно купувати. За гроші. Потім їх перепродавати. Маржа не велика. Адже оптом дуже дешево мало хто захоче продавати. Що робити? Африка. Малі, Буркіна-Фасо, Берег слонової кістки… Ну, в країнах можу помилятись, але суть в тому, що потрібно в бідній країні викупити пошту. І так, там місцеві поштарі отримують хороший конверт. Щоб ніхто не знав. Ну, без цього сумніваюсь, що схема працює. Далі, за використання пошти пошті теж щось платять. Офіційно. Адже вони її скупили. Тепер, гроші потрібно відбити. А як? Випускають вагон марок. Візьмемо випуск марок Мозамбіку за 2011 рік. З номера стампворлда № 4283 по 5482. Або 1200 марок за рік. Або за рік випустили 22% від всіх марок, які випускали 135 років з 1876 року. Схема зрозуміла? Купили пошту, тепер офіційно (адже Мозамбік входить в всесвітній поштовий союз) штампують тисячі фантиків. Пожежні машинки, пташечки, метелики, Елвіс Преслі і Папа римський. Все, що може продаватись. Ну, і аби станок встигав клепати марки, а студенти в фотошопі складати картинки. Ладно, першу частину, ми купуємо дешево пройшли. Тепер друга частина, ми продаємо дорого. От на стампворді остання серія оцінена в 20 євро. Він як правило бере інформацію з Міхеля. Кореляція прослідковується. Значить, потрібно взяти ще один пакет з грошима, і занести до виробників каталогів. Ну, ось і бізнес. Хто скаже що тут немає прибутку? Точно є. І точно великий.
Бізнес на марках приватними людьми по-українськи
Війна в Україні почалась 24 лютого 2022 року. Марка Медобори вже в продажу. Ну і що робить пошта? Ах, як? Там буква V намальована. Це символ окупаційних військ. Срочно забираємо її з продажу. Далі, пишемо, що було реалізовано 1400 марок, чи щось біля того. І… бабкі, бабкі, бабкі. Мульйон. І в кишеню. І оподатковувати не потрібно. І на верх мульйон віднести вистачить. І ще мульйон на коханку потратити.. і ще залишиться. Схема вєрняк. Ну, і відповідно, марки осіли в потрібних кишенях. І по 100 – 150 доларів продаються. Спитаєте а що не так? А те, що вже рік як війна, а стандартна марка V до цих пір ходить.
Ну і тут можна згадати марку руській воєнний корабль, коли на Розетці за 2 хвилини викупили 30 000 штук. Мільйон тираж, а на пошті черга в 2 кілометри. Ну, все як любить Зеленський. Схематозіки, баблосіки. І виходить же. Реально, популяризацію філателії провели. А чи безкоштовно? Думаю 1,5 мільйони зарплати Смілянському мало.
Великий бізнес на марках
У всіх трьох попередніх історіях з вулиці ви не зможете створити такий бізнес. Ви маєте бути в темі. У вас мають бути зв’язки з потрібними людьми. І ви маєте сісти на потік. І ви маєте самі придумати схему. У вас має бути певний склад мізків. І так, в марках ви теж зможете його реалізувати. Але… дуже багато але. І це бізнес для одиниць. І який створюється навіть не кожен рік.
Чи може проста людина заробити на марках?
Я тут постійно стверджую, що марки і прибуток поняття мало між собою пересікаються. Чи можна заробити? Так, можна. А частіше всього втратиться.
Яка має бути людина, яка заробляє на марках? Дуже терпелива, дуже уважна. Це не бізнес. Це справа на роки. За рік два ви не будете заробляти. І, потрібно бути достатньо уважним, щоб відрізняти різні марки, в тому числі фальшиві. Адже фальшиві марки стараються максимально зробити схожими на оригінал. І, спробуй ті деталі визначити. Це вже досвід. Це постійно ви вишукуєте деталі. Розбираєтесь в типах паперу, в типах друку, в водяних знаках і у всіх нюансах, які не озброєним оком не побачиш.
Як заробляти? Спочатку має бути досвід. Ви для себе щось збираєте. І так кілька років. Щось купуєте, щось продаєте. Але, ви в мінусах. Ви просто знайомитесь з темою. З ринком. Що продається, де продається, де є різниця в ціні, чим цікавляться. Ви просто бачитесь і розмовляєте з людьми. А далі тема може прийти.
Тема має бути купи продай. Де купити дешево, і кому продати дорого. І ці 2 питання постійно будуть в зв’язці. Адже, не всі спішать вам продати дешево, і не всі спішать у вас купити дорого. А філателісти терті люди. Їм просто так не “впариш”. Вони всі люди з досвідом. Ну, і якщо не брати зівак типу “а я купив марку руській воєнний корабль на пошті”, то там не те що дурних, я там не зустрічав навіть людей з середнім рівнем. От як подивишся, то будь-кого з них хватайте, і робіть директором банку. Він буде виглядати на тій посаді як на своїй. Тому, ви працюєте з такими людьми, яким втюхати і яких розвести ну не реально. Вам горілки не вистачить, щоб їх на вигідну для вас пропозицію схилити.
Ну, тепер висновок. Ви маєте знайти де дешево. Маєте вкласти кучу грошей в асортимент. Маєте мати кому продати дорого. І лохів там немає, лише інколи “зальотні” приходять, і то без грошей. А ще, вам потрібно розбиратись. Вкласти вагон часу в навчання. Адже, підуть купляти до спеціаліста, який або різновиди марок знає, або фальш визначає, або добре знає всі марки якось періоду чи регіону. Тільки так.
А де прибуток? Не знаю. Якщо повезе, то якось заробите. Але я впевнений, що в інших місцях заробити простіше. Це дійсно хобі для своїх. А не тема для заробітку чи інвестицій. Це як колекційний автомобіль. Думав я купити запорожця горбатого. І продати дорожче потім. Мені пояснили, що там грошей немає. Там можливо лише влетіти. Але, в цій темі зароблять. Гаї (по нинішньому поліція), страхова компанія, малярі, рихтовщики, продавці запчастин, бензозаправки… Машина купується зовсім не для заробітку. Це іграшка.
Що чекає ринок марок
Чи будуть марки дорожчати? Так. Якщо ви купите марки сьогодні, то через 50 років ви майже точно продасте їх дорожче. Якщо їх не затопите чи миші не згризуть. Але, це не значить що ви заробили. Це значить, що гроші обезцінились. В мене брат мені хвастався, що він машини дорожче продає, ніж їх купував. При тому що він на ній роками їздив. Звісно, він ціну брав в гривнях. Якби він брав ціну в доларах, результат був би протилежний.
В мене в акваріумістиці є одна схема. Людина до мене приходить в магазин з певною сумою грошей. І якщо вона збирається купити рибок на 10 доларів, то який би не був ассортимент, вона вряд чи витратить більше 15 доларів. Є сума, яку людина готова потратити на своє хобі.
Які тенденції в марках? Ну, якщо не брати Україну, то кількість філателістів зменшується, не зважаючи на ріст населення. Далі, кількість марок збільшується. Адже кожна офіційна пошта десь 300 країн і територій + організації певні випускають марки. Їх випускають мабуть під 100 000 в рік. Проводимо лінію, кількість грошей на марки зменшується, кількість марок (товару) збільшується, що буде?
Візмемо марки України. Зараз хайп. Херсон це Україна. Всі бігають за штемпелями. Всі згадали, що в них в дитинстві були альбоми. Хайп пройде. Що залишиться? Ви сучасних дітей думаєте зацікавите марками? Бери лупу, і визначай варіант зубцовкі? Лінійна чи не лінійна? А тепер розглядай водяні знаки. А гроші де? А які гроші в марках? На них ще свої виділяти потрібно.
Філателія буде жити. І буде жити вічно. Поки існує людство. Питання в грошах, які там будуть крутитись, і скільки процентів від населення будуть ними займатись.
Які марки потрібно купляти
В першу чергу намагайтесь купити колекцію. Не альбом з марками, а саме колекцію. Там має бути хоча б 30% марок в ідеальному стані, і має бути хоча б 50% від загальної кількості марок. Далі, марки в колекції починаються з №1, а не з 1961 року. Починати з нуля теж можливо. Але це буде значно важче.
Деякі марки, це переоцінені марки. На мою думку вони на піку своєї вартості. До них віднесу наприклад марку перевернута Дженні, України, Третій рейх, Китай. Ці марки мають попит. І їх лише збирати можливо по схемі купи/продай. По іншій схемі я б з ними не працював.
Що робити з марками СССР? Якщо стан ніякий, то викинути. Загалом, колекції після 1961 року глобально ніколи коштувати не будуть. Їх сильно багато випущено. Щось коштувати будуть, і то завжди, рідкі марки. Вони і зараз коштують. Чи буде стрімкій ріст ціни як на марки Китаю? Скоріше ні ніж так.
Які збирати? Ну, в першу чергу визначитесь, де ви купуєте марки. В себе на ринку, на регіональних площадках чи міжнародних. Просто враховуйте, що регіональні площадки доставка 1 доллар, міжнародні 10 доларів. Ціни умовні, але орієнтовно такі. Тобто, дешевшу колекцію в себе брати, більш дорогі варіанти – на міжнародних площадках. А супер дорогі речі, вже на аукціони виходьте. Чому важливо де купляти? Питання в тому, щоб ваша тематика була присутня. І в ідеальному стані. Наприклад, марки Самоа чи Тонги в себе в країні я збирати не зможу. Їх дуже мало.
Яка ціна марки
Справедлива ціна марки, це ціна її продажу. Коли за неї заплатили якусь суму. Ось це і є реальна ціна марки. Все інше, хотілки продавців. Я теж “хочу” за певні речі дорого. Не продам – хай лежить. Вона мені подобається. Надоїла, спустив ціну. Так що орієнтуватись на ціну, що продають, не варто. Орієнтуватись на процент від каталога теж не зовсім правильно. Вище я описував марки Мозамбік. За рік випустили 1200 марок, середня оцінка в 3 доллара, продають за 50% від каталога новинки, ну, це річний набір на 1800 доларів. Мало яка пошта може похвастатись такою продуктивністю. В мене були марки Ангола. Ціна каталогу 60 євро. Я їх купив за 50 центів. За 2 євро в Україні нікому не потрібна. Це який процент від каталогу? Менше 1%. Інші марки, Південний В’єтнам, я купив рибки за 8 доларів – 50% каталогу. Тому, ціна каталогу, це пальцем в небо.
Я купую марки для себе. Візьмемо для приклад марки Угорщини. Моя схема. У вас має бути своя схема. Не повторюйте мою повністю. Якісь елементи можете використовувати. Я купую лише ідеальний стан, крім перших випусків. І так, чиста марка – 10 центів. Це те, що можу без каталогу оцінити. Блок в 40 центів. Якщо по такій ціні продають те, що мені потрібно, я купую. І все одно, що я переплатив. Адже ваш час коштує більше. Далі, обмеження по каталогу. Я готовий платити до 10% від каталогу. Інколи цифру можу підняти до 15%. Якщо цікава картинка, або мені не вистачає кількох серій щоб рік закрити. Можу більше заплатити. Якщо марка дорожче коштує ніж 15%, і мені цікава і потрібна, я іду на ібей і шукаю, по чому її продають. Ось недавно купив Угорщину 1967 рік беззубцеву. Кораблики по каталогу 250 доларів. Я заплатив 25. Навіть такі суми для мене значні. І я перевірив на ібеї. Там ціна від 75 до 180 доларів. Значить, покупка в мене вдала. Чи вдала вона для продавця? Він сам захотів марку продати, і перетворити її в гроші. Щоб це швидко зробити потрібно ціну знизити. Так що він теж в виграші. Ну, і не відомо, за скільки він її купив. Що було якби він поставив не 25, а 50 доларів? Все одно саме дешево. Ну, я б не купив. А продавати б він її міг і 10 років. Поки не знайшовся б покупець. І може, це був би і я, коли б мені не вистачало 1 серії щоб рік закрити, або мої доходи би збільшились і я б підняв мінімальний поріг процента від каталогу.
Вихід з бізнесу по маркам
Розумні люди, коли розраховують відкрити бізнес, завжди цікавляться, а скільки буде коштувати закрити його. Так-так. Саме закрити. Адже вихід з бізнесу це завжди втрати. Наприклад, у вас пекарня. Відкрили, справа не пішла. У вас юридична особа, яку потрібно закрити. З партнером розділити все. Станки продати. Закрити питання по зарплатам. І платити оренду, поки обладнання не продалося. І скільки % від вкладеного ви повернете при продажі обладнання?
Якщо вам здається, що вихід з бізнесу по маркам це просто, і якщо що залишаться альбоми на поличці, то я вас засмучу. Я вже кілька разів бачив як намагаються спадкоємці після смерті поміняти бізнес на грошові знаки. Марки – товар НИЗЬКО ліквідний. От візьмемо марку серія кораблів СССР за 1970 рік. Кому вона потрібна? Ну, майже у всіх кому потрібна вона є. А так, ну 10 людям на всю Україну за рік. А коштує 60 центів. Як продати? Так само з наборами марок в альбомах. Оптом куплять дешево. А дорого самим продавати, як по мені шкіра вичинки не варта. Краще продати оптом дешевше. Адже сильно дорого продати не вийде. Нехай, вам запропонували оптом 1000 доларів. Ви сказали, що самі зможете продати. Всі марки відскануйте. Виставіть в інтернеті. Спілкуйтесь з замовниками. Потім відсилайте. Ну через рік ви продали 10% від колекції за 200 доларів. Так, ціна в 2 рази дорожче, ніж вам пропонували. Але, у вас вибрали найкраще, ви втратили сотні годин, і у вас ціла купа марок.
Тому, вихід з даного бізнесу, лише ціна. Він буде з втратами. Єдиний варіант – у вас реально колекція, яка піде не на перепродаж, а людині, яка буде її далі продовжувати збирати. Лише в такому випадку можливо продати дорого. А вихід з бізнесу купи/продай…. Як приклад з життя. Було 100 альбомів. За все пропонували 10 тисяч. 100 за альбом оптом. Дешево. Людина потратила час. Багато часу. Продала 50 альбомів за 8000 (перші два альбоми по 400 продалися). А тепер в неї ще 50 альбомів. І по 100 доларів не хочуть купувати. В будь якому випадку, продалась колекція дорожче, ніж би продав оптом. Але чи варто було воно через втрату свого часу? Питання без відповіді і кожен вирішує для себе сам.
Чи можна заробити на марках?
Так, вважаю що можливо. Є жахлива річ як оцінка марок. Каталоги марок – це єрунда. До того ж повна. Там напрямок вказується. А реальну ціну марки вони не відображають. Взагалі. Тому, створити грамотний каталог з правильними оцінками марок – це ще та робота. Але, її потрібно підтримувати. А спочатку розробити. Це дорого. Але, теоретично, все це має окупитись. Якщо Міхель стартап не скупить. Просто щоб уявили об’єм роботи. Візьмемо марки України. Ви знаєте надруківки Полтави 1919 року? Де вони всі описані? Чорна чи фіолетова? Полтава 1 чи Полтава 2? Там свої нюанси. А який в них тираж? Добре, візьмемо марки сучасної України. Ось просто внести всі 2000 марок до 2023 року. Далі, листи з ними, конверти, буклети. Гашені, ідеальний стан, не ідеальний стан. Це просто розмістити на сайті простим списком. А далі, десь брати ціни реальних продажів по цим маркам і аналізувати їх. І це Україна. Угорщина має більше 6000 марок. І таких країн 200 з гаком. Скільки потрібно виставити і описати? А далі слідкувати і підтримувати? Проект хороший. У кого вистачить нервів запустити? Я навіть сам приєднаюсь до проекту. Лише, в мене ні грошей, ні нервів не вистачить. Ну, і не хочу я його тягнути.
Ще як ідея – розробити сторінки для колекцій. Всі марки ідуть в різнобій. У всіх різні розміри. Які зібрати потрібно, яких немає? Тому, якщо будуть стандартні колекційні листи, це плюс. І в додаток, мати відразу підроблені марки в ці листи. Щоб знали, що потрібно дозбирати. В 99% випадків марка, яка коштує 5000 доларів, її не вставлять туди. Але, лист буде заповнений. Телоетично, ідея теж може вистрілити.
Ну, і як бізнес в мене більше ідей немає. Є лише ідеї як спеціаліст заробляти.