Війна, як її сприймати, як пережити?
Війна, слово жахливе. Ну, людина за 5500 років свого усвідомленого існування і далі має це слово в своєму лексиконі. Вона час від часу в різних місцях світу виникає. По різним причинам. От як ми можемо вид homo sapiens вважати розумним після такого? Звісно, як популяція людська істота дійсно достатньо не розумна.
Як же людині сприймати війну, коли вона ходить поряд з ним? Заховатися дома, і сказати що нічого не відбувається? Це звісно не допоможе. Впускати у себе війну теж погано. Коли війна ходить поряд, хороших рішень не буває. Легше військовим. Вони знають, що вони роблять. Вони в русі. І від них щось залежить. Лише в них є хоч якийсь контроль над ситуацією. Гірше цивільним. Це найменш захищена група в будь якій війні. Вона ні на що не впливає. І вона завжди підпорядковується війні. Якби можна було б з плакатами «ні війні» вийти, і вона б припинилась, то звісно би цивільні перемогли. Але, війна на то війна, що в ній основну скрипку грають військові. А цивільні мають лише виконувати те, що вони скажуть.
Я скажу, що на війну потрібно «забити». Якщо ви не учасник військових операцій чи не маєте державні посади. Можете виїхати від неї подалі. Можете жити, коли десь біля вас стріляють. Вибір за вами. Лише, не сприймайте її близько. Не впускайте в середину. Війна – тимчасове явище. Вона прийшла, вона пішла. А жити потрібно далі. Якщо ж жити війною, тимчасовим, то потім відлуння її буде вас доганяти все життя. Так, вам прийдеться можливо когось хоронити. Ви будете ходити між розвалених будинків. Ваші знайомі будуть на фронті. І у вас буде купа незручностей, пов’язані з даною подією. Але, якщо ця подія ввійде у вашу душу, то те, що зовні, буде у вас в середині.
Що варто припинити – читати глобально новини. Якщо бойові дії точаться біля вас, то так, потрібно постійно читати. Щоб знати, куди рухатись далі. Які рішення приймати. Адже не вчасно прийняте рішення, може коштувати життя вам і вашим близьким. Тут потрібно тимчасово в неї зануритись. Але, якщо біля вашого будинку не їздять танки і не падають снаряди – то не читайте новини постійно.
Варто обдумати побут і чимось себе зайняти. Можете допомагати іншим. Можете відновлювати щось. Можете зайнятись справами, якими давно не займались. А ще, це привід подзвонити до людей, яких давно не чули.
Живіть своїм життям, яке було до війни. Не пускайте її в душу. Адже війна тимчасова. А життя ваше для вас вічне. Не марнуйте тимчасовими речами собі життя. Живіть.